Після Великодня карантинна риторика місцевих і столичних посадовців послабиться. Кожен із них, наполегливо нагнітаючи суспільну істерію, як міг використав ситуацію з метою самопіару, вибудовуючи імідж рятівника в морі смертельної загрози. Однак імідж панікерів стає токсичним – населення переступило психологічну межу звикання, коли паніку підживлювати більше нічим. Повістка «війни» поступово зміниться повісткою «миру». Перший, хто її опанує – перебере ініціативу перед місцевими виборами.
Очевидно, що нездорова активність чернівецького мера Олексія Каспрука на полі боротьби з коронавірусними вітряками може зіграти з ним злий жарт під час виборчої кампанії. У простих мешканців міський голова асоціюватиметься з тривогою і негативом, обмеженнями свобод, сумнівною «перемогою» і, щонайгірше – з економічною розрухою, хвилі якої накриватимуть Чернівці значно довше, ніж триватиме карантин. Відсутність фінансових компенсацій і дієвих економічних заходів автоматично «ізолює» політика на полі відповідальних за розвал ділового життя міста.
Ламати механізми підсвідомих асоціацій, які Олексій Павлович сам конструював, буде вкрай непросто, тож чернівецькому корона-рицарю доведеться «пожартувати дещо більше і довше, ніж він допускав». Судячи з усього, риторику війни з епідемією мер буде змушений перефразувати в риторику війни зі столицею, яка позбавила регіони засобів виживання – іншими словами, продовжити комфортну для себе лінію перекладання відповідальності на дійсних та уявних ворогів. Нездатність вийти з образу «борця» може коштувати йому перемоги, адже в умовах кризи більшу цінність матимуть або реальні плани (для мислячих), або нереальні обіцянки (для знедолених).
У свою чергу, опоненти Олексія Каспрука, які критикували неадекватні обмеження або тихо відмовчувались – нині мають змогу розіграти «мирний план». Перший з політиків, який «вийде з карантину» та озвучить повістку повернення до нормального життя – дуже швидко візьме ініціативу і всі бонуси суспільної уваги. Час буковинських «Черчіллів» і «де Голлів» стрімко спливає: війну виграє не той, хто її розпочав – а той, хто вестиме мирні переговори. Чернівці потребують не просто риторики повороту до нормального стану речей – але чітких рецептів відновлення економіки і ділової активності міста, умовний «план Маршалла», який поховає реалії «військового капіталізму». Вирішальну перевагу отримає діяч, який зможе розіграти місію «Мойсея», об’єднає підприємців і самозайнятих – та першим в Україні намітить шлях виходу з кризи.
Першість у країні, а не лише в регіоні, принципова – вона задасть виборчий тренд, продемонструє самостійність і далекоглядність політика, асоціюватиме його з позитивною повісткою розбудови «землі обітованої» – простіше кажучи, поверне виборцям мрію. І навіть якщо в силу формальних причин він не зможе самостійно скасувати обмежувальні заходи – то, принаймні, перший озвучить це як народну вимогу та суспільну необхідність. Якщо ж ідеться про фігуру високого рангу рівня народного депутата, губернатора чи міського голови – рішучий виступ та продуманий сценарій гарантуватимуть увагу центральних ЗМІ і фактично покладуть початок місцевій виборчій кампанії.
Святослав Вишинський,
«Буковинський центр»